«Іскринкою зоряної субстанції» вважав Геракліт душу людини, яка після смерті тіла, здійснюючи «шлях наверх», поверталась у космічний вогонь. За такою логікою тіло людини це - тимчасовий прихисток для душі; за іншою – реторта алхіміка, де відбуваються надуявні процеси; а ще – транспортний засіб енергії космосу… Перелік визначень може бути продовженим, але життя людини надто короткий відтинок часу, щоб опанувати, чи бодай збагнути, щось із можливостей нашої сутності.
Душа, що заблудилася
2009 - 2023 © art-sirobaba